-
1 подушка
1) подушка, (пуховая) пуховиця, (маленькая: думка) ясік, підголовок (-вка), (зап.) заголовок (-вка), (для подложки, укрывания) бебехи (-хів) (обычно у евреев); (швейная: полукирпичек, зашитый кругом) цегелка;2) (в телеге, на оси под кузовом) оплін (-ну) и оплінь (-ня, м. р. или -ни, ж. р.), (непосредственно на оси) насад (-ду), зголовок (-вка); (верхняя, вращающаяся на передней оси) коловорот (-оту).* * *1) поду́шка -
2 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
3 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва -
4 площадка
1) майданчик, пла[я]цик, степок, (торговая) торжок. Собачья -дка - собачий торжок (тічок). Крокетная -дка - крокетний плацик. -дка перед домом - майданчик, плацик, степок перед домом. Солнечная -дка - сонячний плацик. -дка для стога - під (р. поду), тічок (-чка), підстожище. [Лагодили поди під стіжки];2) (возвышенное ровное место, искусственное возвышение) площадка, поміст (-мосту). Лобная -дка - см. Эшафот;3) (лестницы) площадка, -дка вагона - ґанок до вагону, присінки;4) (для перевозки) площадка, биндюг (-га).* * *(детская, спортивная, строительная) майда́нчик; ( ровное место на земле) площи́нка, площина́ -
5 полати
(всякий подмост) поміст (-мосту); (высокий) під (р. поду); (низкий) піл (р. полу).* * *1) ( для спанья) піл, род. п. по́лу, на́ри, род. п. нар2) охотн. помі́ст, -мо́сту3) ( хоры) хо́ри, -рів -
6 air-bag
['ɛəbæg]nпові́тря́на поду́шка ( в автомашині для захисту від удару) -
7 bear
I [bɛə] 1. n1) ведмі́дь2) перен. гру́ба, неви́хована люди́на3) спекуля́нт, що гра́є на пони́ження ( на біржі)4) астр.Great Bear — Вели́ка Ведме́диця
Little Bear — Мала́ Ведме́диця
5) мет. козе́л6) мор. розм. шва́бра ( для миття палуби)2. vгра́ти на пони́ження ( на біржі)II [bɛə] v ( past bore; p. p. borne)1) носи́ти, нести́; перено́сити, перево́зити2) терпі́ти, зно́ситиI cannot bear to think of it — мені́ стра́шно про це поду́мати
3) (p. p. born) дава́ти ( плоди); роди́ти; наро́джувати•- bear down upon
- bear off
- bear out
- bear up
- bear upon
- bear with••to bear company to — прово́дити час із кимсь
to bear comparison — витри́мувати порівня́ння
to bear a hand — бра́ти у́часть
to bear in mind — пам'ята́ти
to bear oneself — пово́дитись
to bear a resemblance — ма́ти схо́жість
to bear testimony, to bear witness — сві́дчити, дава́ти показа́ння
-
8 hassock
['hæsək]n1) жмут трави́2) ку́пина́3) поду́шечка (під коліна, для сидіння) -
9 padding
['pædɪŋ]n1) наби́вка, набивни́й матеріа́л2) літерату́рний матеріа́л, що вставля́ється для запо́внення мі́сця, "вода́"; багатослі́вність3) текст. ґрунтува́ння4) тех. нава́рювання поду́шки -
10 pincushion
['pɪnˌkʊʃ(ə)n]nподу́шечка для шпи́льок -
11 think
[θɪŋk]1) ду́мати (про кого, що - about, of), обду́мувати, обмірко́вуватиto think twice — до́бре поду́мати
2) приду́мувати; підшу́кувати (of)I cannot think of the right word — не мо́жу підшука́ти потрі́бного сло́ва
3) вважа́ти, гада́тиto think fit [good] — ви́знати за можли́ве (доре́чне)
4) розумі́ти, уявля́тиI can't think how you did it — не мо́жу собі́ уяви́ти, як ви це зроби́ли
I can't think what he means — не мо́жу зрозумі́ти, що він хо́че сказа́ти
5) ма́ти на ува́зі; ма́ти на́мірto think no harm — не ма́ти лихи́х на́мірів
6) прига́дуватиI think how we were once friends — я прига́дую, як ми коли́сь дружи́ли
7) пості́йно ду́мати (мрі́яти)•- think over
- think up••to think much of — бу́ти висо́кої ду́мки; ви́соко цінува́ти
to think well of smb. — бу́ти до́брої ду́мки про ко́гось
to think no end of smb. — ду́же ви́соко цінува́ти кого́сь
to think better of — 1) зміни́ти ду́мку; відмо́витися від на́міру ( зробити щось) 2) бу́ти кра́щої ду́мки про ко́гось
he thinks he is it — він про се́бе висо́кої ду́мки
I think little [nothing] of 10 miles a day — подола́ти 10 миль для ме́не дрібни́ця
I don't think (додається до іронічного твердження) — що й каза́ти
См. также в других словарях:
поду́мать — аю, аешь; сов. 1. о ком чем, над чем и без доп. Некоторое время думать (в 1 знач.). [Кручинина:] Я стала довольно богата и совершенно независима, но от тоски не знала куда деться. Подумала, подумала и пошла в актрисы. А. Островский, Без вины… … Малый академический словарь
поду́шка — и, род. мн. шек, дат. шкам, ж. 1. Набитый пухом, перьями, волосом и т. п. чехол (обычно четырехугольный), употребляемый как мягкая подкладка под голову или как подстилка при сидении и для других надобностей. Пуховая подушка. Диванная подушка. □… … Малый академический словарь
поду́шечный — ая, ое. прил. к подушка (в 1 знач.). || Предназначенный для подушки (подушек). Подушечное перо … Малый академический словарь
Печи для пиццы — Печь для пиццы вид профессионального кухонного теплового оборудования. С развитием рынка коммерческого приготовления пиццы также стал широко развиваться рынок оборудования для её приготовления. Выбор печей для пиццы достаточно широк как по… … Википедия
Подушка для солнышка (мультфильм) — Подушка для солнышка Тип мультфильма перекладка, Рисованный Режиссёр Леонид Полонский Автор сценария Н. Дегтярёва Роли озвучивали Е. Бандурко В. Воробьёва М. Дызова Т. Кащеева … Википедия
Подушка для солнышка — Тип мультфильма перекладка, Рисованный … Википедия
Кислоро́дная поду́шка — устройство для доставки и подведения кислорода больному, представляющее собой резервуар из прорезиненной ткани с краном и штуцером (соском) … Медицинская энциклопедия
Фре́йки поду́шка — (В. Frejka, 1890 1972, австрийский ортопед) приспособление для лечения дисплазии тазобедренного сустава, представляющее собой подушку, фиксируемую на туловище и бедрах ребенка и удерживающую их в положении сгибания и отведения в тазобедренных… … Медицинская энциклопедия
ЛИСТ — муж. листик, листок, точек; листишка; листища; одиночная часть, разного вида и объема, того, что образует зелень растений (кроме стволов и стеблей), ботву овощей, листву лиственных дерев, игольник или хвои хвойных. Листы или листья б.ч.… … Толковый словарь Даля
подушка — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? подушки, чему? подушке, (вижу) что? подушку, чем? подушкой, о чём? о подушке; мн. что? подушки, (нет) чего? подушек, чему? подушкам, (вижу) что? подушки, чем? подушками, о чём? о подушках 1. Подушкой … Толковый словарь Дмитриева
подумать — глаг., св., употр. наиб. часто Морфология: я подумаю, ты подумаешь, он/она/оно подумает, мы подумаем, вы подумаете, они подумают, подумай, подумайте, подумал, подумала, подумало, подумали, подумавший, подумав 1. см. нсв. думать … Толковый словарь Дмитриева